в окне

закрыться

1) (закрывать себя чем) закриватися, закритися, затулятися (затулюватися), затулитися, (ставя что перед собой) заставлятися, заставитися; (платком и т. п.) запинатися, запнутися и зап'ястися; (об отверстии) затулятися (затулюватися), затулитися, затикатися, заткнутися, (о мн.) позакриватися, позатулятися, позатикатися и т. д. [Стоїть дівка з молодцем, закрилася рукавцем (Чуб. V). Дівчина, затулившись руками, ридає (М. Вовч.). Попросила в мене мій вуаль, зап'ялася ним… (Л. Укр.)];

2) (затворяться) зачинятися, зачинитися, затулятися и затулюватися, затулитися, (о мн.) позачинятися, позатулятися; (о глазах) заплющуватися, заплющитися, сплющуватися, сплющитися; (смежаться) склепатися, склепитися; (об устах) (сов.) заціпитися, скл[р]епитися. [На мить одчинився тайник, щось пропустив і зачинився знову (Коцюб.). Сплющуються очі мені (Тесл.)]. Парадные (двери) -ваются в двенадцать часов ночи - парадні двері зачиняють о дванацятій годині ночи. Крышка плохо -ется - кришка, (у сундука) віко нещільно пристає. Глаза -лись (смежились) навеки - склепилися навіки очі;

3) (о книге, зонтике) згортатися, згорнутися;

4) (наглухо закрываться в помещении) закутуватися, закутатися, затушковуватися, затушкуватися де, в чому. [Та ну-бо, відчиніть! Чого закуталися в білий день? (М. Левиц.)]; (о ране: затянуться) (безлично) затягати, затягнути, (о мн.) позатягати. [За тиждень чи за півтора рани в хворого позатягало (Грінч.)];

5) (кончаться, прекращаться) зачинятися, зачинитися, припинятися, припинитися, закриватися, закритися, (об учреждении) припиняти, припинити свою діяльність. [Курси тії зачиняються в-осени (Крим.). Журнал припинився на першій книжці]. Магазины -ваются в пять часов - крамниці зачиняють о п'ятій годині. Частные лавки -лись - приватні крамниці позачинялись. Заседание -лось поздно - засідання (с)кінчилось пізно.

* * *

несов.; сов. - закр`ыться

1) закрива́тися, закри́тися, -кри́юся, -кри́єшся и мног. позакрива́тися; (об отверстии; заслоняться) затуля́тися и зату́люватися, затули́тися, -ту́литься и мног. позатуля́тися, заслоня́тися, заслони́тися, -слоню́ся, -сло́нишся; (о двери, окне, воротах; в помещении) зачиня́тися, зачини́тися, -чиню́ся, -чи́нишся и мног. позачиня́тися; (застилаться, завешиваться) запина́тися, запну́тися и зап'ясти́ся, -пне́ться и мног. позапина́тися; (о книге, тетради) згорта́тися, згорну́тися, -неться

2) ( о глазах - смыкаться) заплю́щуватися, -щується, заплю́щитися и мног. позаплю́щуватися, сплю́щуватися, сплю́щитися, закрива́тися, закри́тися и мног. позакрива́тися

3) ( о ране - заживать) закрива́тися, закри́тися, затяга́тися и затя́гуватися, затягти́ся, -тя́гнеться и затягну́тися

-весочка завіска, завісочка, фіранок (-нку), фіранка (-нки).

* * *

1) занаві́ска, заві́ска, запина́ло; ( на окне) фіра́нка, запо́на

2) ( передник) диал. фарту́х, -а, уменьш. фартушо́к, -шка́; диал. запа́ска

1) маркіза;

2) (на окне, балконе) маркіза, холодок (-дка), шатро, шатерце. [Гарно, як над вікном холодок нап'ято, - сонце в хату не пече (Київщ.)].

* * *

I. одна, одно, числ. один, одна, одно и одне (мн. одні, одних), їден, їдна, їдно и їдне (мн. їдні, їдних). Одним пирогом не наешься - одним пирогом не наїсися. Одним словом - одно слово. [Одно слово, робітник повинен жити в достатку (Єфр.)]. Семь бед, один ответ - чи раз, чи два - їдна біда. Не один десяток песен - не однодесять пісень. Все его в один голос осуждают - всі в одно (за одно, всі як один) його судять. Один раз куда ни шло - раз мати породила. Одна беда не ходит - біда не ходить сама, нещастя ніколи само не приходить.

II. одна, одно, прил. и мест. один, одна, одно и одне, їден, їдна, їдно и їдне (ум. одненький, їдненький); сам, сама, само, самий, сама, саме (ум. - саменький). [Був собі на світі їден чоловік і була в нього їдна дитина]. Одно из двух - одно з двох. Сосредоточение власти в одних руках - зосередження влади в одній руці. Один-единственный - одним- один, одним-одна, одним-одне, один-одніський (однісінький) и т. д. [Одніське добре слово часом примирить лютих ворогів (Млака)]. Вот я и один, кругом ни души - от я і сам, навкруги ні душі (ні лялечки). Дети остались дома одни - діти зосталися вдома сами. Не я одна, а все это говорят - не я сама, а всі це кажуть (говорять). При одной мысли об этом… - на саму згадку про це… Уже одно то, что он это сделал, доказывает - вже саме те, що він це зробив, доводить… Только ты один, только он один и т. п. - сам тільки ти, сам тільки він и т. д. Один только, один лишь - один тільки, одна тільки, одно тільки, однісінький, однісінька, однісіньке; самий (тільки), сама (тільки), саме (тільки), самісінький, самісінька, самісіньке. В одном только окне и виднелся свет - в одному тільки вікні й світилося. Одно только и беспокоит меня, это… - одна річ тільки й турбує мене, це… В одной только рубахе - у самій сорочці. Это одни лишь слова - це самі тільки слова (самісінькі слова). Не одно только богатство составляет счастье, но и спокойная совесть - не саме багатство становить (дає) щастя, а ще й чисте сумління. Совершенно один - сам- один, сам-самісінький. [Зосталась я сама-самісінька]. Один-одинёшенек - сам (сама, само) душею. Исключительно один (одни), как есть один (одни) - сам за себе, самі за себе, самий, сама, саме. Хлеба нет, едим исключительно один картофель - хліба нема, їмо саму (за себе) картоплю. Все, как один, все один в один, один к одному - всі як один, всі один в одного, всі голова в голову, всі одним лицем, всі як перемиті. [Військо у лаву стало як перемите. Герої його оповіданнів теж одним лицем безпорадна, темна сірома (Єфр.)]. Все до одного - всі до одного. Один на один - сам-на-сам, віч-на-віч. Мы остались с ним один на один - ми зосталися з ним віч-на-віч (сам-на-сам). Один по одному, один за одним, один за другим - один по одному, один за одним и один за одним. [Варяги, Литва, Ляхи, Москва - один за одним накидали Українській Русі свої порядки (Куліш)]. Один за другим присутствующие оставляли зал - один по одному присутні залишали залю. Подходите по одному - підходьте по-одинці. Шли узкою тропинкою один за другим - йшли вузенькою стежечкою один за одним. Хвастаются один перед другим - вихваляються один перед одним, один поперед одного. Спрашивают один другого (одни других) - питають один одного (одні одних), питаються один в одного (одні в одних). Один другого стоит - один одного варт. Поставь тарелки одну на другую - поставляй тарілки одну на одну. Выходит одно на другое - виходить одно на одно (на одно). Дело всегда есть: не одно, так другое - діло завсігди знайдеться: не те, так те (так инше). То одно, то другое - то те, то те. Один другой, одни другие (из двух или определённого числа лиц, предметов или групп как двух противоположностей) один - другий, одні - другі, (из неопределённого числа или предметов) який - який, кот(о)рий - кот(о)рий, той-той, инший - инший. Один брат был богат, а другой беден - один брат був багатий, а другий бідний. Одни люди живут в роскоши, а другие изнывают в бедности - одні люди в розкошах кохаються, а другі в злиднях пропадають. Одни учёные разделяют это мнение, а другие нет - одні вчені поділяють цю думку, а другі не поділяють. [Дивлюся - в могилі усе козаки: який безголовий, який без руки, а хто по коліна неначе одтятий (Шевч.)]. Одни сели на скамье, а другие стоят - які (котрі) посідали на лаві, а які (котрі) стоять. Говорит одно, а думает, другое - на язиці одно, а на думці инше. Переходить от одной мысли к другой - від однієї думки до другої переходити. Один и тот же - один, їден, той(-же) самий. [Не одні права всі мають]. В одно и то же время - в один час, в той самий час, в о[ї]дних часах. Срв. Одновремённо. Жить в одном доме - жити в тому самому будинку. Это одно и то же - це те саме. Твердить одно и то же - після тієї та й знов тієї(-ж) співати. Всё одно и то же (делать, говорить) - як те-ж, так те (робити, говорити). В одно из воскресений - котроїсь неділі, одної неділі. Срв. Однажды. Один раз - раз. [Раз людина родиться, раз і вмирає]. За одно - см. Заодно. Слиться в одно - до купи зіллятися (злитися). Ни один не… - жаден, жадний (жадна, жадне) не…, жоден, жодний (жодна, жодне) не…, ні жоден, ні жодна и т. д. не…, нікоторий, -а, -е не… [Лаври стоять зачаровані, жаден листок не тремтить (Л. Укр.)]. У неё двенадцать детей, и ни одно не умерло - у неї дванацятеро дітей і жадне не вмерло. Решительно (положительно) ни одного - жаднісінького, ні однісінького, ніже єдиного. [Жаднісінької кривди я тобі не заподіяла. Звікувала-б я за ним, не зазнавши ніже єдиної хмарної години (Конис.)]. Ни на одного (ни на одну) не взгляну - на жадного (на жадну) не гляну.

* * *

1) оди́н

2) (в знач. прил.: без других, в отдельности, в одиночестве) сам, один, сам оди́н

3) в знач. сущ. оди́н

4) (в знач. неопределённого мест.) оди́н; ( какой-то) яки́йсь

під'ємний; (о мосте, окне, воротах) звідний [Звідний міст. Звідне вікно]; (о судах: грузовой) вантажний, вантажевий, тягаревий. -ные деньги - подорожні кошти, подорожні гроші, подорожнє (-нього). -ная машина (лифт) - підойма, (гал.) вінда. -ное орудие - см. Рычаг, Подъём 5.

* * *

1) ( служащий для подъёма) підніма́льний, підійма́льний; ( о мосте) звідни́й

2) ( проникнутый воодушевлением) підне́сений

I. (о здании, стоге) похилитися, перехнябитися. [Хата стара; почорніла, похилилась (перехнябилася). У цьому стіжку добра кладь, то й не перехнябився]; (о дверях, окне, заборе, доске) спачитися, перекоситися; зжолобитися, скривитися. Покосившийся - похилений, похилий, перехняблений; покосяний, спачений, скривлений. [Хата похила. Стіна похилена. Віконечко покосяне (М. Вовч.). Спачені двері]. Срв. ещё Покривиться.

II. Покоситься - (покосить глазом на кого) подивитися на кого скрива (скоса, зукоса); косяка дати кому.

* * *

1) ( скоситься) покоси́тися; ( искривиться) покриви́тися; ( о здании) похили́тися, диал. перехня́битися

2) ( посмотреть искоса) подиви́тися ско́са, покоси́тися

несов.; сов. - полуоткр`ыться

1) напіввідкрива́тися, напіввідкри́тися; (о двери, окне) напіввідчиня́тися, напіввідчини́тися, [тро́хи] прочиня́тися, [тро́хи] прочини́тися

2) ( о глазах) напіврозплю́щуватися, напіврозплю́щитися, напіврозкрива́тися, напіврозкри́тися

-рить (дверь) прочиняти, прочинити, прохиляти, прохилити, (диал.) ухиляти, ухилити (двері), відчиняти, відчинити трохи, відхиляти, відхилити трохи (двері), (во множ.) попрочиняти, попрохиляти и т. д. (двері). [Прочинив у клас двері, просунув туди голову (Васильч.). Відхили трошки двері]. Приотворенный - прочинений, прохилений, відчинений трохи, відхилений трохи.

* * *

несов.; сов. - приотвор`ить

-ся, приоткрыть, -ся відкривати, -ся, відкрити, -ся трохи, відтуляти, -ся, відтулити, -ся трохи, (о занавеске и т. п.) прогортати, -ся, прогорнути, -ся. [Червона занавісочка у вікні прогорнулась (Васильч.)]. -вать двери, окна, ворота - прочиняти, прохиляти, відчиняти, відхиляти (трохи) двері, вікна, ворота. -крыть сундук, крышку у гроба - відчинити трохи скриню, відхилити віко в труні. -крыть занавеску - прогорнути за(на)віску.

* * *

несов.; сов. - приоткр`ыть

1) [тро́хи] відкрива́ти, [тро́хи] відкри́ти; ( отверстие) [тро́хи] відтули́ти, [тро́хи] відтули́ти; ( приотворять) [тро́хи] відчиня́ти, [тро́хи] відчини́ти; (о двери, воротах, окне, форточке) прочиня́ти, прочини́ти, відхиля́ти, відхили́ти

2) ( свои глаза) [тро́хи] розплю́щувати, [тро́хи] розплю́щити, [тро́хи] відкрива́ти, [тро́хи] відкри́ти; (глаза кому-л.) [тро́хи] розкрива́ти, [тро́хи] розкри́ти

1) страд. спитуватися, пробуватися, випробовуватися, бути спитуваним, пробуваним, випробовуваним;

2) спитуватися, (диал.) запитуватися, пробувати(ся), робити спробу, (гал.) трібувати (що зробити); (покушаться, стараться, силиться) намагатися, силуватися, пориватися, мірятися (що зробити). [Він вже не спитувавсь вирватися звідси (Корол.). Став та й думає: чи йти, чи ще пробуваться? Ні, попробуюсь іще (Свид.). А ну, чи дожену я його? - І не запитуйся: не доженеш (М. Вовч.). Андрій намагався обернути все в жарт (Коцюб.). Він відчував, що чинить щось погане, і марне силувавсь піддати собі духу (Крим.). Гнат кілька разів поривається сказати, що той пан помиляється (Коцюб.). Коли-ж чує, ніби кватирку (форточку в окне) хтось міряється відсунути (Г. Барв.)]. -тался я уговорить его - спитувався, пробував я його умовити. Она -талась заговорить, чтобы скрыть своё смущение - вона спитувалася, намагалася, силувалася заговорити, щоб заховати своє збентеження.

* * *

1) намага́тися; ( пробовать) про́бувати; сі́катися, спи́туватися; ( порываться) порива́тися

2) страд. катува́тися; мордува́тися; випро́буватися, випробо́вуватися, про́буватися; випи́туватися, розпи́туватися

несов.; сов. - раскр`ыться

1) розкрива́тися, розкри́тися, -кри́юся, -кри́єшся и мног. порозкрива́тися; (об отверстии; о почках, лепестках) розтули́тися и розту́люватися, -люється, розтули́тися, -ту́литься; (о двери, воротах, окне, шкафе) розчиня́тися, розчини́тися, -чи́ниться и мног. порозчиня́тися; (о книге, тетради) розгорта́тися и розго́ртуватися, -тується, розгорну́тися, -го́рнеться

2) ( о глазах) розкрива́тися, розкри́тися и мног. порозкрива́тися, розплю́щуватися, -щується, розплю́щитися

3) (обнаруживаться; проявлять себя) розкрива́тися, розкри́тися и мног. порозкрива́тися; ( выявляться) виявля́тися, ви́явитися, -виться

4) страд. несов. розкрива́тися; розтуля́тися, розту́люватися; розчиня́тися; розгорта́тися, розго́ртуватися; розкрива́тися, розтуля́тися, розту́люватися; розніма́тися; розплю́щуватися; розкрива́тися; виявля́тися; викрива́тися

тж. ф`ортка

1) ( в окне) квати́рка; диал. квати́ра

2) ( калитка) диал. хві́ртка